Мені здається, що він/вона спеціально так робить, щоб дістати від мене те, що хоче. Але тоді... хто тут дорослий?
Мені здається, що він/вона спеціально так робить, щоб дістати від мене те, що хоче. Але тоді… хто тут дорослий? Ти чита...
Є такі стани, коли всередині ніби щось обвалюється — і вже не допомагають поради друзів, книги, воля. Тривога не минає, тіло напружене, а думки крутяться по колу. У ці моменти важливо, щоби поруч був хтось, хто бачить глибше. Хто вміє бути поруч і витримати. Хто розуміє не тільки слова, а й тишу між ними.
Саме так працює Юрій Ковальчук.
Юрій — лікар за базовою освітою. Це означає, що він не просто «чує», а глибоко розуміє, як пов’язані тіло, психіка, гормональна система, досвід, емоції. Його шлях почався з Національного медичного університету імені Богомольця, продовжився у медичній академії післядипломної освіти та поглибився у гештальт-підготовці (ВОППГП, два ступені). Але головне — це не тільки освіта. Це присутність.
Юрій Дмитрович — терапевт, який не оцінює. Не намагається швидко «полагодити». А йде з вами разом — у страх, у біль, у пам’ять, у ті куточки душі, які роками були закриті.
Він уважний до контексту: бачить, де тривога — це не просто «переживання», а тілесна реакція на досвід, який не був прожитий. Де панічна атака — це не «істерика», а сигнал, що всередині щось кричить. Де депресія — це не лінощі, а глибока виснаженість, у якій зник сенс.
До нього звертаються ті, хто:
Свої сесії Юрій Ковальчук проводить спокійно й з великою повагою до внутрішнього світу клієнта. Його не лякають сильні емоції, і він ніколи не намагається втиснути людину в рамки «норми». Навпаки — шукає з вами опору, сенс, новий спосіб бути живим і справжнім.
Із першої сесії стає зрозуміло: ви в надійних руках.
Мені здається, що він/вона спеціально так робить, щоб дістати від мене те, що хоче. Але тоді… хто тут дорослий? Ти чита...
Мені здається, моя дитина не пускає мене всередину Іноді всередині виникає глуха тиша, яку не заглушають жодні розмови ч...
Коли страх керує тобою — і ти вже не керуєш собою «Я не можу сісти за кермо — руки тремтять».«Я ніколи не літала — боюся...
за сессию